Спростування інформації, опублікованої на порталі «Острів Галичина»
26 липня 2011 року, на сторінках інформаційно-аналітичного порталу «Острів Галичина» було надруковано статтю-дослідження «Сумнівні програми соціальної допомоги на теренах Прикарпаття», яка зачіпає інтереси та шкодить діловій репутації Молодіжного громадського центру «Еталон». Наша організація ось уже 10 років існує на теренах Прикарпаття, зреалізовано понад 40 проектів, в тому числі міжнародні, з залученням органів влади та громадських організацій з різних регіонів країни. За результатами проектів МГЦ «Еталон» завжди отримував хороші відгуки як від грантодавців, так і від партнерів. Тому поява таких публікацій, безперечно, не може залишатися поза увагою. Тим паче, що автор статті Тарас Карась, після пошуків у Інтернеті, не зустрічається ніде, окрім як на порталі «Гурт», причому лише з цією статтею (не враховуючи її передруків).
На жаль, автор статті не потрудився (або не хотів) зв’язатися із представниками МГЦ «Еталон» та Департаменту соціального захисту Івано-Франківського МВК, наслідком чого стала поява, на нашу думку, абсолютно однобокої публікації із необґрунтованою критикою, що містить ряд суттєвих неточностей.
Перше, стосовно непрозорості та закритості: на веб-сайті організації неодноразово зазначалося, що запитання стосовно системи соціальних знижок можна задавати представникам МГЦ. Зазначено e-mail та телефон МГЦ «Еталон», якими автор статті чомусь не скористався. Можливо, тоді б автору допомогли знайти інформацію, наприклад, від 23 травня, на сайті МГЦ «Еталон», у якій йшлося про передачу чергової партії карток у кількості 1955 карток. Тобто, в сумі 2000 карток, а не 45 – як було вказано у публікації.
Решту 6000 карток буде розповсюджено пізніше з простої причини: тираж буклетів надрукований не повністю, буклети-каталоги, які вручаються разом, друкуються невеликими партіями для того, щоб можна було вносити зміни та доповнення у буклет-каталог, який вручається разом з карткою – адже підприємці все ще долучаються до програми.
Окрім того, безпосереднім розповсюдженням картки займається Департамент соціального захисту. Інформація про це також є на сайті (“Проектом передбачено безкоштовна передача 8000 пластикових карток з буклетами до соціальних служб захисту населення міста для поширення їх серед малозабезпечених мешканців.”). Саме Департамент сформував список людей, яким буде вручено картки, і саме департамент, наголошуємо, безкоштовно, розповсюджує картки.
Працівники департаменту, за їх словами, на жаль, не мають можливості особисто відвідати кожного малозабезпеченого, тому процес розповсюдження іде не так швидко, як того хотілося б (незважаючи на інформаційну кампанію не слід виключати імовірності, що люди недостатньо знайомі з програмою – не у всіх є інтернет, а журналісти традиційних ЗМІ не завжди охоче беруться за висвітлення соціальної проблематики, крім того може бути що й фізичної змоги звернутися особисто у Департамент у людей немає).
Відсутність достатньої кількості соціальних працівників та волонтерів – це ще одна, окрема проблема, проте, у рамках проекту, в робочому режимі, цю проблему намагаються вирішити і департамент і організація: зокрема, на 12:30 8 серпня, планується проведення спеціального тренінгу-навчання для волонтерів, які виявлять бажання допомогти у розповсюдженні карток (як залишку першого тиражу, так і наступних). Навчання відбуватимуться в приміщенні МГЦ «Еталон» за адресою вул. Павлика, 10 – абсолютно відкрито.
Друге: щодо зв’язку «Єдиної картки» та «Многокарти» – цей зв’язок не заперечується, оскільки сам проект реалізується в тісній співпраці з Фундацієюімені князів-благодійників Острозьких; метою Фундації є створення мережі, картки якої були б дійсні у всіх містах, що беруть участь у проекті. Відмінність між “Многокартою” та “Єдиною карткою” у тому, що перша уже надійшла у вільний продаж, а Івано-Франківська «Єдина картка» не продаватиметься доти, доки не буде розповсюджено безкоштовний тираж.
Коментар про «Єдину картку» і «Єдину картку», який зацікавив автора, стосувався комерційної «Єдиної картки», яка кілька років тому розповсюджувалася у місті. І ця картка дійсно не має ніякого стосунку до соціальної “Єдиної Картки” і загалом проекту. На підтвердження – кеш Google – неважко помітити, що мова про дві різні програми, абсолютно між собою не пов’язані. Єдине що їх поєднує – назва. Можливо автор просто не є мешканцем Івано-Франківська, і йому не відомі такі деталі…
Комерційна програма «Єдина картка» свого часу була згорнута, сайт системи www.ekartka.com.ua наразі не функціонує. Саме тому і було запитання про зв’язок між цими двома картками у підприємця – чи не є соціальна «Єдина картка» реінкарнацією комерційної, яка дійсно не мала жодного стосунку до проекту, що зараз реалізується (це був бізнес-проект, започаткований компанією, що нині займається друком таких карток на замовлення).
У «Многокарти» модель розповсюдження була дещо іншою, хоча соціальна складова залишилася – вартість карти покриває лише виробничі та супутні витрати і не приносить прибутку організаторам. За деталями щодо роботи системи у Рівному, за бажанням, запрошуємо звертатися безпосередньо у Фундацію Острозьких, оскільки МГЦ «Еталон» працює над побудовою мережі закладів, що надають знижки за «Єдиною карткою» виключно у межах Івано-Франківської області.
Щодо вартості картки: оскільки на даному етапі картка розповсюджується безкоштовно, то, звісно, не може йти ніякої мови про її вартість – «Єдина картка» не продається. Розглядається можливість продажу окремого тиражу картки за пільговими цінами, що покриватимуть тільки її виготовлення і не даватимуть прибутку. Пояснення дуже просте – громадська організація є неприбутковою.
Розмір знижок не диктується організаторами проекту, а визначається підприємцями. Та для тих категорій населення, що є цільовою аудиторією проекту, нерідко й копійчана економія є значущою. На жаль, такою є сьогоднішня сумна дійсність. Переважна більшість підприємців, що реалізують продовольчі товари, дійсно, в силу тих чи інших обставин, не можуть надати великі знижки, проте на товари непродовольчої групи, послуги, розмір знижки, що надається, є більшим. Зрештою, навіть якщо сума вирахувана неточно – це не дає права компроментувати ініціативу. Адже, на відміну від комерційних дисконтних програм, в яких картки надаються або за здійснення покупок на певну суму, або за окрему плату – «Єдині картки» надаються малозабезпеченим громадянам, наголошуємо, безкоштовно.
Сьогодні вранці автору статті було надіслано листа, у якому наведено ці аргументи, разом із проханням внести корективи у статтю або зняти її з публікації. Станом на 14:33 26 липня відповіді так і не було отримано, що наштовхує на неприємні здогадки – схоже, Тарас Карась не є зацікавленим у об’єктивному моніторингу…
У свою чергу ми завжди відкриті для журналістів і готові у будь-який час відповісти на будь-які запитання.