Кроки до розвитку: як цільові гранти змінюють бізнес у селі
Чотири роки тому вперше в Україні запрацював грантовий конкурс для бізнес-проєктів сільських підприємців «Село. Кроки до розвитку» від МХП.
За час дії конкурсу вже 250 людей змогли започаткувати бізнес у сільській місцевості, отримавши грантову підтримку на суму понад 11,35 млн гривень. І це не просто цифри, йдеться у матеріалі Марини Солонар, опублікованому на порталі kurkul.com. Кожен виграний грант став фундаментом для одного малого фермера чи підприємця у реалізації власної мрії, покращення життя односельців.
Організатори грантового конкурсу ставили перед собою мету:
- виявити та підтримати активних підприємців сільської місцевості;
- запровадити мікропідприємництво на селі, сільський зелений туризм, екологічне будівництво та діяльність кооперативів;
- підтримати фермерів у створенні сімейних ферм, сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів;
- запровадити європейські підходи до розвитку сільських територій.
Ігор Лещенко, заступник голови правління МХП з корпоративної соціальної відповідальності, каже, що у перший пробний рік дії грантового конкурсу «Село. Кроки до розвитку» надійшло лише 24 бізнес-проєкти від фермерів та підприємців пілотної Черкаської області. Креативні соціальні ідеї, цікаві проєкти з вирощування нішевих культур спонукали МХП розширити географію конкурсу.
«У 2017 р. ми розглянули вже 80 бізнес-планів від учасників із Черкаської та Вінницької областей. Наступного року долучились Дніпропетровська, Івано-Франківська, Тернопільська області, а кількість заявок виросла до 150 проєктів. У 2019 р. переможців ми обирали серед 300 бізнес-планів»,
— розповідає Ігор Лещенко.
Отримані гранти дуже часто використовували вже існуючі мікро-підприємці для розширення та зміцнення власного бізнесу. Так, наприклад, Ігор і Ольга Усики з Черкащини збільшили поголів’я кіз на сімейній фермі, де виготовляють сири та випікають хліб. Але часто грант у сумі 50 тис. грн став початком абсолютно нового бізнесу, допомагаючи втілювати ідеї тих, хто раніше не займався підприємництвом. Ось, зокрема, тернополянин Василь Чайківський вклав кошти у розвиток сироварні, яка працює за швейцарською технологією.
Особливий інтерес до грантового конкурсу «Село. Кроки до розвитку» виявили учасники АТО, переселенці зі Сходу України та Автономної республіки Крим.
«Щодо активності областей за кількістю переможців, то поки що лідирує Вінницька область із показником 1,65 млн гривень. Таку суму компанія МХП виплатила у вигляді грантів переможцям конкурсу у 2019 р. На другому місці — Черкаська область із виплатами у розмірі 1,050 млн грн. Бронзову сходинку посідають фермери та підприємці з Львівської області. Для розвитку власної справи у 2019 р. вони отримали грантів на суму 800 тис. грн. Загалом цей проект покликаний розвивати села нашої країни та відкривати нові можливості ініціативним жителям»,
— ділиться Ігор Лещенко.
Цифри — це добре. Але як реально перемога у грантовому конкурсі змінила масштаби власної справи переможців? Дізнаємось у них самих.
Розвиток власної переробки
Богдану Люкляну, засновнику СОК «Медовий край» з Івано-Франківської області, удача посміхнулась двічі: він став переможцем конкурсу в 2018 р. з проєктом «Розведення бджіл, виробництво меду і бджолопродуктів» та у 2019 р. із проєктом «Виробництво воскових свічок». До подачі заявки на конкурс підприємство працювало 18 років, намагаючись обходитися власними коштами для виробничих потреб.
«Про конкурс мені повідомило місцеве управління агропромислового розвитку. Потім мені зателефонували представники громадського центру «Еталон». Вони збирали підприємців, фермерів, проводили таку роз’яснювальну роботу, майстер-клас та розповіли про можливість участі у конкурсі «Село. Кроки до розвитку». Мені ідея сподобалась. Я сам написав бізнес-план і дуже зрадів, коли став переможцем»,
— згадує Богдан Люклян
Кошти від першого гранту пішли на побудову пересувного павільйону для 40 бджолосімей. Це дозволило розширити пасіку, кочувати, надавати послуги із запилення та отримувати більше бджолопродукції. Якщо до кочівлі одна бджолородина давала 10-15 л меду за сезон, то з кочівлею показник виріс до 30 л.
«Вдруге я написав бізнес-план з виготовлення свічок із бджолиного воску. Цей проєкт мав не тільки бізнесову, але і соціальну складову. Адже ми благодійно передаємо місцевій церкві 500 свічок, створили одне робоче місце на переробці, проводимо майстер-класи для учнів»,
— ділиться Богдан Люклян
За кошти гранту пасічник придбав силіконові форми для виготовлення декоративних свічок та обладнання для виготовлення двох видів церковних воскових свічок.
А от Василь Куриця, приватний підприємець із Вінниччини, вперше взяв участь у конкурсі «Село. Кроки до розвитку» й відразу переміг. Як розповідає Мирослава Борщ, бухгалтер підприємця, про програму МХП дізнались на тренінгу для підприємців сільської місцевості від ГО «Пангея Ультра».
«Наше оточення було налаштоване скептично. А от ми з Василем Курицею були впевнені у перемозі на 100%. Адже попередньо проаналізували попит місцевих жителів щодо переробки зернових та бобових на корм для тварин. Багато сімей тримають ВРХ, також свійських тварин, а от кормоцеху в населеному пункті немає. Якщо є така потреба у населення, то чому б нам не надавати ці послуги?»,
— пояснює Мирослава Борщ
Господарство вже встигло придбати обладнання для помолу зерна на 3 фракції. У планах — через 5 років придбати обладнання для фасування комбікормів та реалізовувати вже готову продукцію.
Мирослава Борщ зазначає, що перемога господарства стала прикладом для інших фермерів.
«Коли наші знайомі підприємці дізнались про перемогу в конкурсі через Facebook, то відразу почали телефонувати, розпитували про деталі участі. Деякі читачі навіть чули й були на презентаціях «Село. Кроки до розвитку» у своїх регіонах, але думали, що то проста формальність. А наш приклад довів, що все у наших руках. І допомога від МХП реальна»,
— підсумовує бухгалтер
Підтримка соціальної сфери у селі
У свій успіх вірила й Ілона Смірнова з Вінницької області, коли подавала бізнес-план на конкурс у 2019 р. Вона займається виготовленням весільного і святкового декору.
Зізнається, що про конкурс дізналась із Facebook, а бізнес-план писала самостійно.
«Соціальним у проєкті був той факт, що тепер люди з віддалених сіл могли отримувати якісні послуги декораторів та прикрасити своє свято чи фотосесію так само красиво і креативно, як у великих містах. Я рада, що мені це вдалося. Вже після перемоги у конкурсі ми безкоштовно виготовили декор та прикрасили приміщення бібліотеки в с. Іллінці під час її відкриття»,
— пояснює декораторка.
На виграні кошти студія декору придбала стільці для виїзних церемоній, тканини для виготовлення декору. І вже у 2019 р. робили свята у сільській місцевості Вінниччини красивими та вишуканими.
На розвиток стоматологічного кабінету витратив отриманий грант Тарас Костецький, лікар-стоматолог із с. Нежухів Стрийського району Львівської області.
«Після медичної реформи первинної ланки мою посаду лікаря-стоматолога у державній лікарні скоротили. Я вирішив відкрити приватний стоматологічний кабінет. Пішов на курси приватних підприємців. Там почув про грантовий конкурс. Про нього знав давно, бо був підписаний на сторінку МХП у Facebook. Самостійно написав бізнес-план і виграв»,
— згадує Тарас Костецький
Лікар відзначає, що такі конкурси — величезна підтримка мікро-бізнесу у сільській місцевості та рекомендує іншим підприємцям пробувати свої сили. За кошти гранту вже придбано стоматологічну установку. Тож тепер сучасні стоматологічні послуги доступні для сільських жителів.
Сироваріння — серед лідерів за популярністю
Чи не найбільше заявок на конкурс надходило від майбутніх чи вже працюючих сироварів. Ось і Ігор Рева та його дружина Соломія Братах, власники сироварні «Гарбузовий рай» із с. Мальованці на Городоччині (Львівська область) використали грант на облаштування навчальної кімнати для майстер-класів із сироваріння. Сировар хвалиться, що до карантину встигли купити плити для підігріву молока, каструлі та інше дрібне обладнання для варіння сиру.
«Ми хотіли популяризувати сироваріння та споживання сиру, а не сирного продукту, серед дітей та дорослих. Аудиторія широка: від учнів молодших класів і до старших людей. До нас приїжджають різні фірми, проводять тімбілдінги, тобто приїжджає колектив 15-20 осіб, і вони разом варять сир»,
— пояснює Ігор Рева
Сировар згадує, що про конкурс «Село. Кроки до розвитку» почув у відділі агропромислового розвитку Городоцького району Львівської області. Разом із дружиною написали бізнес-план і з першої спроби виграли.
З початку 2020 р. у новій навчальній кімнаті встигли провести 4 майстер-класи та 4 екскурсії. Тож тепер Ігор Рева чекає закінчення карантину, аби всім охочим розповісти про технологію виготовлення сирів «Ґодз», «Магура» і «Верде».
Ще один сировар, Павло Білоус із Київщини, став переможцем конкурсу у 2019 р. До того крафтова сироварня «Сheesegard» у с.Семиполки Броварського району працювала лише 2 роки. Займалися виготовленням м’яких, розсільних, копчених сирів, фети.
Колишній атовець випадково дізнався про грантовий конкурс. Сів за написання бізнес-плану, користуючись порадами інтернету та знайомих. Зізнається, що не сподівався на перемогу та грант. Тому настільки радісно було отримати кошти для розвитку улюбленої справи.
«Ми встигли купити все обладнання, яке прописали у бізнес-плані. Придбали холодильник, морозилку, сироварку, індукційну плиту»,
— ділиться здобутками Павло Білоус
Дмитро Устиненко, сировар із с. Літин Літинського району Вінницької області, також про конкурс дізнався з відділу агропромислового розвитку місцевої РДА. Написав бізнес-план, який вдало захистив у Вінниці. Ставши переможцем, сировар почав купувати обладнання для власної ферми, де утримує 40 дійних кіз та понад 100 овець.
«Перший транш отримав уже у вересні 2019 р. За ці кошти купив сироварку українського виробництва на 30 л для розсільних сирів, електропастух для стада, спеціальні ножиці для стрижки овець. Все, що було прописано у бізнес-плані, нам вдалося купити»,
— ділиться успіхами підприємець
Грантовий конкурс «Село. Кроки до розвитку» втілив у реальність мрії сотень фермерів та підприємців. Так, на конкурс подавали проєкти з випікання сувенірних пряників, облаштування перукарень, створення міні-ботанічного саду, жаб’ячої ферми, вирощування і заготівлі лікарських трав, локацій для зеленого туризму . Важливо, що кожен проект мав соціальну складову у вигляді додаткових робочих місць для сільських жителів чи безкоштовної продукції для незахищених верств населення. А сама ідея конкурсу дозволяла не виїжджати з села та розвивати свій бізнес у рідному місці.