Чому надалі не відбувається люстрація суддів?
Однією з найскладніших та найважливіших ланок для люстрації громадські експерти визнають судову систему України, адже звільнити суддю може лише той орган, який його призначив. Для того, щоб подати документи у парламент, відповідно до Конституції, подання може зробити один-єдиний орган – Вища рада юстиції України, до якої входять 20 осіб, більшість яких (не менше 11) повинні становити судді.
Протягом своєї діяльності Вища рада юстиції України зробила 182 подань на звільнення суддів за порушення присяги. Водночас її утримання на 1 рік становить з державного бюджету понад 23 мільйони гривень. Для того, аби цей орган був демократичним, його формують різні інституції: Президент, Верховна Рада України, з’їзд суддів, з’їзд вишів, з’їзд адвокатів, з’їзд працівників прокуратури. Окрім цього, до Вища рада юстиції України входять за посадою Генпрокурор, Міністр юстиції та Голова Верховного суду.
Закон «Про відновлення довіри до судової системи» вступив в силу 12 квітня минулого року. Після цього суддям дали можливість обрати голів судів таємним голосуванням. Приблизно 80% з них були просто переобрані на посади. По суті, люструвати жодного суддю наразі неможливо, тому що, відповідно до майнової перевірки та інших перевірок, які здійснює Тимчасова спеціальна комісія з перевірки суддів, формуються лише документи, які подаються на розгляд Вищої ради юстиції. Лише Вища рада юстиції може колегіально вирішити, чи є підстави для звільнення судді.
У Раді Європи вважають неможливою повну люстрацію суддівського корпусу в Україні. існує тільки можливість реорганізації, яка включає звільнення суддів за конкретними критеріями і на базі індивідуальної оцінки. Не може бути такого процесу, як люстрація суддівського корпусу. Венеціанська комісія чітко визначила, що це навіть не ставиться під сумнів. Може бути процес індивідуального оцінювання ефективності суддів, при якому буде можливо застосувати санкції проти окремих суддів, але буде дотриманий принцип незалежності судової системи.
Існує можливість реорганізації, яка включає звільнення суддів за конкретними критеріями і на базі індивідуальної оцінки, але це точно не є люстрацією. У даному процесі є суттєва відмінність від поліції, де допустима повна заміна особового складу. У суддівській системі неможливо діяти так само, як створювалась «нова поліція». Судді не є працівниками жодного міністерства. Вони користуються і повинні користуватися особливими гарантіями. Зрештою, завданням суддів не є виконання наказів або контроль за виконанням наказів. Тому співробітників правоохоронних органів можна звільнити за невиконання наказів, а суддів – не можливо.
Слід також відзначити що громадськість досить активно реагує на зволікання з люстрацією суддів, що підтверджується зареєстрованою електронною петицією на офіційній веб-сторінці президента України «про термінову люстрацію суддів та прокурорів і публікацію її результатів, відсторонення від роботи не тільки тих, хто не пройшов процес, а й тих, хто не підлягає йому». Актуальність питання щодо стану виконання Закону України «Про очищення влади», що підтверджується кількістю голосів, наданих за цю петицію, свідчить про важливість тих кроків, які повинна вживати влада для боротьби з корупцією, очищення органів прокуратури й суддівського корпусу від корумпованих і непрофесійних їх представників, а також про відсутність широкого інформування громадян щодо стану реалізації положень зазначеного Закону.
У своїй відповіді на електронну петицію Президент зазначив незадоволення станом реалізації Закону про люстрацію. Він підтримав обурення, яке викликає у суспільства «щоденна інформація про «діяння» чергового не звільненого чиновника, прокурора чи професійного судді, який не пройшов люстрацію або навіть не проходив відповідну перевірку і продовжує працювати на посаді, не зважаючи на встановлені заборони».
Таким чином Президент, враховуючи важливість очищення влади та оприлюднення результатів люстрації посадових і службових осіб органів прокуратури та професійних суддів, а також беручи до уваги, що вирішення питання по суті електронної петиції належить до повноважень уряду, зокрема Міністерства юстиції України як уповноваженого Законом органу, звернувся до прем’єр-міністра України, а також до Генерального прокурора України, Ради суддів України, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вищої ради юстиції з пропозицією забезпечити ґрунтовний та всебічний розгляд згаданої електронної петиції та вжиття заходів щодо невідкладного завершення очищення органів прокуратури та судів від осіб, які підпадають під заборони, встановлені Законом України «Про очищення влади», проведення передбачених цим Законом спеціальних перевірок, за результатами яких забезпечити інформування громадян про стан його виконання.
Довідково: з практичних питань застосування люстраційного законодавства чи роз’яснень його положень зацікавлені особи можуть звертатися до партнерів БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги». В Івано-Франківській області в рамках проекту «Cправедливе правосуддя», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і працює в Україні з жовтня 2011 року відбувається інформаційна кампанія «Законна люстрація» — цикл лекцій щодо механізмів здійснення люстрації в Україні для студентів юридичних факультетів місцевих вишів.
У співпраці з Урядом та громадянським суспільством України, Проект «Справедливе правосуддя» надалі підтримуватиме вдосконалення ключового законодавства на завершення судової реформи, покращення судової практики і процедур задля формування більш ефективної, підзвітної та прозорої судової влади. Він також працюватиме на зміцнення довіри суспільства до судової влади через підвищення рівня обізнаності громадськості та ЗМІ з процесом реформування судової системи, а також участі громадянського суспільства у ньому. Проект також сприятиме діалогу між суспільством та судами заради покращення доступу громадян до правосуддя. Проект розроблений з метою продовжити ініціативи, впроваджені проектом USAID «Україна: верховенство права (UROL), який діяв з 2006 по 2011 рік.