Чи запрацює в Україні процес люстрації?

У державі, де неналежним чином працюють суди та правоохоронні органи, відсутні відповідні бюджетні кошти та державний люстраційний орган з широкими повноваженнями, змусити посадовців виконувати законодавство та проходити неухильно процедуру люстрації можна лише через публічність, якої побоюються всі високопосадовці. Як правило вони не готові відкрито порушувати чинне законодавство, але готові шукати інші способи уникнення відповідальності.

Відтак, у законодавстві чітко передбачені критерії, за якими відбувається люстрація. Зокрема, кожен державний орган по суті зобов’язали перевірити самого себе, здійснивши таким чином самоочищення. Розуміючи, що посадовці одразу ж шукатимуть схеми ухилення від люстрації, прийнято норми, які роблять даний процес публічним. Зокрема, починаючи перевірку, державний орган повинен показати перелік осіб, яких перевіряють, показати їхні декларації про доходи.

У виконавчих органах державної влади люстрації підлягають перші особи та їхні перші заступники, у силових відомствах і ДФС люстрації підлягає керівний склад до посади заступника керівника обласного управління. Вважається, що люди, які займали такі високі посади терміном не менше року за часів правління Януковича, повинні були знати про те, що відбувалося в країні. Це об’єктивний критерій, який можна визначити, вивчивши особові справи посадовців.

Наступний  критерій люстрації стосується тих, хто перебував на посаді в період з 21 листопада 2013 року (початку революції Гідності) до 22 лютого 2014 року (втечі Януковича з країни) та не пішов з неї за власним бажанням. До переліку посад у цьому випадку також додаються заступники та керівники районних управлінь міста Києва, адже рівень відповідальності на таких посадах був вищим, ніж в інших областях України. До тих, хто повинен бути люстрований, додаються представники силових відомств (процесуальні керівники та люди, які виносили рішення, проводили допити активістів акцій масового протесту, представляли звинувачення). Цей критерій також стосується суддів, які виносили репресивні рішення у вказаний період.

Ще один критерій стосується майнової перевірки держслужбовців, які повинні задекларувати своє майно. Підставою для люстрації є невідповідність відомостей про майно та невідповідність вартості майна (варто зауважити, що це стосується майна, набутого за час перебування на посаді держслужбовця). Згідно законодавства перевірятимуть також законність джерел отриманого доходу.

Це наразі повний перелік критеріїв для здійснення люстрації, а перелік перевірених працівників кожен державний орган повинен оприлюднити на своєму веб-сайті. Таким чином, під перевірку не підпадають члени одіозних політичних партій (наприклад, Партії регіонів та КПУ).

Враховуючи те, що одразу здійснити перевірку майже мільйона держслужбовців фізично не можливо органами Державної фіскальної служби України, законом встановлюється  черговість перевірок. Так, наприклад, з грудня 2014 року до грудня 2015 року перевірятимуть суддів. Отже, люстрація відбувається хвилями, відповідно до термінів та посад. Очищення влади не є пошуком винних, це – фільтр, для того, щоб певні люди не працювали у державних органах. Статистичного органу, який визначив би, скільки загалом людей в Україні підлягають забороні працювати на державній службі, немає. Втім, визначити приблизну кількість потенційних кандидатів що підпадають під люстрацію, не завжди складно.

До прикладу, можна розглянути органи прокуратури: Генпрокурор має від 6 до 8 заступників, керівників самостійних структурних підрозділів центрального апарату налічується до 25 (у кожному перевірці підлягає керівник та заступники), в 27 територіальних структурних підрозділах в областях можна налічити до 1100 кандидатів на перевірку. Загалом в органах прокуратури нині працює 19 тисяч працівників, звільнити ж доведеться топ-менеджмент – до 500 осіб.

Відповідно до доручення Кабміну, яке відстояв Департамент з питань люстрації, кожен орган державної влади зобов’язаний надати Департаменту перелік вакансій з 2010 по 2014 рік, показавши за кожною вакансією, хто працював на посаді та протягом якого періоду. Ця інформація буде повністю ідентифікована та оприлюднена публічно.

Громадськості залишається надалі лише здійснювати активний моніторинг перебігу процесів люстрації та вживати заходи реагування на порушення законності та термінів здійснення люстраційних превірок.

Довідково: з практичних питань застосування люстраційного законодавства чи роз’яснень його положень  зацікавлені особи  можуть звертатися до партнерів БО «Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги». В Івано-Франківській області в рамках проекту «Cправедливе правосуддя», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і працює в Україні з жовтня 2011 року відбувається інформаційна кампанія «Законна люстрація» — цикл лекцій щодо механізмів здійснення люстрації в Україні для студентів юридичних факультетів місцевих вишів. 

У співпраці з Урядом та громадянським суспільством України, Проект «Справедливе правосуддя» надалі підтримуватиме вдосконалення ключового законодавства на завершення судової реформи, покращення судової практики і процедур задля формування більш ефективної, підзвітної та прозорої судової влади. Він також працюватиме на зміцнення довіри суспільства до судової влади через підвищення рівня обізнаності громадськості та ЗМІ з процесом реформування судової системи, а також участі громадянського суспільства у ньому. Проект також сприятиме діалогу між суспільством та судами заради покращення доступу громадян до правосуддя. Проект розроблений з метою продовжити ініціативи, впроваджені проектом USAID «Україна: верховенство права (UROL), який діяв з 2006 по 2011 рік.