Експерти з Євросоюзу: Європейські фонди не хочуть давати дрібні гранти

Європейські фонди, які колись активно працювали в Україні, зараз активно цікавляться, наскільки життєздатними є українські громадські організації, спроможністю наших НУО здійснювати ефективний фандрайзинг, а не тільки виживати за рахунок грантів, і відповідно з ким доцільно продовжувати співпрацю.

Про це повідомив сьогодні голова Івано-Франківської обласної організації Комітету виборців України Юрій Лисюк, який виступив одним з організаторів проведення в обласному центрі Прикарпаття семінару для представників місцевого «третього сектору» на тему «Як підвищити спроможність українських неурядових організацій отримувати міжнародну допомогу».

До участі в заході долучились активісти Молодіжного громадського центру «Еталон», громадянської мережі «ОПОРА», НСОУ «Пласт», благодійних фондів «Солідарність» і «Родина» та іншиї.Гостями семінару стали представниця Фонду демократичних ініціатив ім. Ілька Кучерука Юлія Ільчук та експерт варшавського Інституту публічних справ Ельжбєта Кася, які власне і прибули на Прикарпаття з метою вивчення думки представників НУО з приводу співпраці з міжнародними структурами, органами влади, бізнесовими структурами та інформування місцевого «третього сектору» щодо діючих на сьогоднішній день механізмів фінансової підтримки громадянських організацій та реальних можливостей їх використання.

Як стверджує пані Кася, сьогодні в керівних структурах Євросоюзу мало хто знає реальний стан речей в українському «третьому секторі» «Ми вирішили, що для того, щоб краще радити, – зазначає іноземка, – треба приїхати і подивитись. Мій друг поїхав до Пьотр поїхав до Києва та Харкова, а ми з Юлією побували у Львові і після цього їдемо до Одеси». Зі слів польки, сьогодні основні європейські спонсорські організації та фонди спеціалізуються на наданні і їх не цікавлять дрібні українські громадські організації, де 2 – 5 учасники реалізують до 5 малобюджетних проектів. Їм до вподоби робота з великими структурами та їх об’єднаннями, які претендують на великі 10 – 15 тисяч доларів і більше гранти. При цьому обов’язковим чинником є наявність у організації значного грантового досвіду.

Відтак пані Ельжбєта рекомендує дрібним грантовим організаціям об’єднуватись у коаліції і шукати партнерів у Європі. При цьому досить ефективним, на думку учасників семінару, є також використання регрантингу: коли одна відома і велика організація бере грант під загальний проект, який реалізується у вигляді цілої низки менших проектів на основі видачі мікрогрантів дрібним НУО.

Як стверджує польський експерт, цьогоріч в Європі починає діяти програма “Civil Society Facility”, яка передбачає надання в 2011 – 2012 роках суттєвої фінансової допомоги (загалом 11 мільйонів євро) організаціям «третього сектору» на Сході Європи, в тому числі і в Україні. Втім, пані Кася визнала, що не обізнана з умовами надання грантів в рамках вказаної програми.

Серед найбільших проблем, які піднімали учасники семінару, зокрема, були: проблема співпраці громадських організацій з владою, бізнесом, діяльності структур, які розглядають іноземні гранти як самоціль, а не інструмент, визначеності місії громадської організації тощо.

Джерело: «Бріз»

Leave a comment

Your email address will not be published.


*